20181228_162735У парламентарів є шанс закласти стандарти НАТО в реформу грошового забезпечення українських військовослужбовців

         До Верховної Ради України внесено законопроєкт №3874 «Про реформування Збройних Сил України та поліпшення матеріального забезпечення армії». Його автор – народний депутат від фракції «Слуга Народу», член парламентського Комітету з питань бюджету Максим Заремський – пропонує докорінну зміну структури грошового забезпечення військовослужбовців, шляхом приведення її у відповідність до стандартів НАТО.

За основу перспективної системи грошового забезпечення ЗС України пропонують взяти саме американську, оскільки вона є базовим орієнтиром під час опрацювання перспективної системи кадрового менеджменту війська. Зокрема законопроєкт пропонує, аби грошове забезпечення військовослужбовця складалося з базової виплати, частка якої сягає від 70 до 80% суми грошового забезпечення та додаткових виплат – від 20 до 30%.

Розмір базової щомісячної виплати має встановлюватися залежно від військового звання, передбаченого займаною посадою, та календарної вислуги років військовослужбовця у відповідному військовому званні (посадові оклади наразі пропонують скасувати).

Також, згідно з законопроєктом, окрім базової виплати, військовослужбовці щомісячно отримуватимуть надбавки, призначені з метою їхнього стимулювання до подальшого проходження військової служби, а також компенсації їхніх витрат, пов’язаних з армійською специфікою.

Надбавки до грошового забезпечення поділяються на:

Що стимулюють:

а) за службу у бойових військових частинах (десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, гірсько-штурмових військах, військах морської піхоти);

б) за службу на командних посадах (командири роти, командири бригади тощо);

в) за службу на посадах із дефіцитними спеціальностями (снайпер, оператор безпілотного літального апарата, протитанкового ракетного комплексу тощо);

г) за науковий ступінь, вчене звання тощо.

Компенсаційні регулярні:

а) за виконання обов’язків у понаднормовий час і вихідні;

б) за роботу в умовах режимних обмежень (таємність);

в) за виконання обов’язків у польових умовах;

г) за службу у високогірній місцевості, на о. Зміїний;

д) за ризик для здоров’я та життя (участь у бойових діях, водолазам, членам екіпажів літаків, кораблів, танків, броньованих бойових машин тощо).

Компенсаційні разові:

а) компенсація за піднайом житла;

б) компенсація за невикористану частину відпустки;

в) компенсація за харчування;

г) підйомні при переміщенні в іншу місцевість;

д) грошова допомога на оздоровлення;

е) матеріальна допомога;

є) грошова винагорода за укладання контракту військовослужбовцями, що володіють високотехнологічними та дефіцитними спеціальностями;

ж) грошова допомога у разі звільнення з військової служби;

з) винагорода за участь у військових конфліктах тощо.

Крім того, стаття 5 законопроєкту передбачає надання звільненим зі ЗС України військовим, які відслужили за контрактом понад 12 років, право гарантованого призначення на посади в апараті органів державної влади та місцевого самоврядування, а також на посади в господарчо-адміністративному апараті ЗС України, відповідно до наявного у них досвіду та кваліфікації. Якщо військовослужбовець вчинить це протягом десяти років з моменту звільнення, він отримуватиме до заробітної плати доплату, яка забезпечуватиме досягнення розміру його грошового забезпечення за останній місяць служби в армії.

І ще одна особливість: у пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що «станом на дату подання (16 липня. – Авт.), проєкт закону не потребує додаткових видатків із державного бюджету України». Це виглядає, на перший погляд, дивно, адже ціль законопроєкту: «забезпечення гідного матеріального та соціального  забезпечення військовослужбовців ЗС України», тобто його підвищення. Однак формального сперечання немає, адже автор документа не визначається з мінімальним розміром базової виплати. Вочевидь, має на увазі, що конкретні цифри визначатиме уряд, звісно, з огляду на економічну ситуацію.

У цілому законопроєкт фактично повторює розроблену в Генеральному штабі ЗС України реформу грошового забезпечення військовослужбовців, яку опрацьовано ще у вересні 2019 року. Тоді ж було презентовано таблицю з орієнтовними сумами грошового забезпечення військовослужбовців.

P.S. Нагадаємо, що у січні цього року депутати ухвалили у першому читанні проєкт закону №2343, який передбачає збільшення посадових окладів та окладів за військове звання, надання права на додаткові відпустки. Нещодавно Комітет ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запропонував його до другого читання. Чи закладуть парламентарі стандарти НАТО у реформу грошового забезпечення українських військовослужбовців, покаже час. Наразі законопроєкт Максима Заремського передано на розгляд до профільних парламентських комітетів.

Cемерич

Пенсійне заюезпечення: народні обранці пропонують війьковим пенсіонерам зачекати до 2021 року

 «15» липня 2020 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому обговорювався горезвісний проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону (реєстраційний № 2141).

Нагадаємо, що цей документ зареєстровано в парламенті ще торік у вересні. Основна мета законопроєкту має благі наміри: повернути ті 90% відповідної суми грошового забезпечення замість 70%, встановлених наразі попереднім законом. Тобто відновити справедливість.

Чому не справдились сподівання?

– Розуміємо, скільки тисяч людей очікують на цей законопроєкт, який встановить певну соціальну справедливість серед військових пенсіонерів, що раніше вийшли на пенсію і тими військовослужбовцями, котрі звільняються нині, – зазначав ще в лютому в інтерв’ю для АрміяInform один з авторів документа, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.

– Очікуємо, що цей законопроєкт потрапить у сесійну залу, зважаючи на те, що до авторства залучені представники більшості народних депутатів. Це дає нам шанси, що його ухвалять, і військові пенсіонери отримуватимуть справедливі пенсії.

Не справдились сподівання і пана Цимбалюка, і 550 тисяч військових пенсіонерів, які вже не перший рік залишаються, так би мовити, ошуканими. Вчора члени Комітету ухвалили наступне рішення: «Враховуючи, що прийняття зазначеного проєкту Закону матиме вплив на показники Державного бюджету України, збільшуючи його витрати, відповідно до статті 103 Регламенту Верховної Ради України направити його для отримання відповідного експертного висновку уряду, виходячи з вимог статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту».

Потрібно знайти 14,8 млрд. грн.

Результати розгляду законопроєкту 2141 кореспондент АрміяInform попросив прокоментувати голову підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Ірину Верещук.

– У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його реалізація потребує додаткових витрат державного бюджету в розмірі 14,8 мільярдів гривень, – зазначила Ірина Андріївна. – Зрозуміло, що ми маємо покластися на думку представників Міністерства фінансів і Кабміну. Ці кошти необхідно знайти. Закон, який не працюватиме, нам не потрібний. Тому шукаємо можливості, аби скоординувати наші позиції, щоби цей закон працював.

Варто нагадати, що народні депутати вже «покладалися» на думку урядовців і, зокрема, Мінфіну. У розмові Ірина Верещук підтвердила, що попередній висновок був негативний – «не ухвалювати». Не потрібно бути великим експертом, щоб і нині, після чергового направлення законопроєкту до урядовців, спрогнозувати їхній вердикт: коштів немає. У чому ж тоді значення липневого розгляду законопроєкту на Комітеті?

– Закон буде прийнято на «виріст», – пояснила Ірина Андріївна. – Ми не говоримо, що його ухвалять сьогодні, бо ми розуміємо складність проблеми. Але коли ми не закладатимемо бюджетування на наступні роки, то ніколи не вийдемо з цього стану, що не знайдемо коштів на збільшення пенсійного забезпечення. Навіть якщо приймемо цей законопроєкт під час наступної сесії, то це вже новий бюджетний період. Ми хочемо, щоб Мінфін, формуючи бюджет наступного року, заклав у нього ті 14,8 мільярдів, які необхідні для реалізації закону. Цього року це вже неможливо.

На сьогодні близько 50 тисяч військових пенсіонерів у пошуках справедливості звернулись до судів і мають позитивний результат. До нового року ця цифра зросте, бо довіра до законодавчого органу в суспільстві впала вже до 12 відсотків. І спостерігати, як урядовці з нардепами «футболять» довгоочікуваний законопроєкт, військові пенсіонери навряд чи захочуть. Не можна виключати й протестні акції, на кшталт тих, що прокотилися країною у 2017–2018 роках.

І насамкінець, про престижність військової служби, і зокрема офіцерської. У травні цього року на офіційному вебсайті Міністерства оборони України розпочато вивчення громадської думки з питань підвищення привабливості та престижності військової служби, а також удосконалення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей. Серед чинників підвищення «привабливості та престижності» значиться й пенсійне забезпечення…

 

Військові пенсіонери 14.07.2020 прийшли до Кабінету Міністрів України.

qalhanskiy          Звернення Координаційної Ради громадських ветеранських організацій силових структур Полтавської області, аргументує твердження, що військкомати повинні і можуть самі виконувати рішення Верховного суду по видачі довідок для перерахунку пенсій. А Міністерство оборони надає допомогу і консультує, як технічно виконати рішення судів, а не гальмувати і заставляти усіх пенсіонерів йти до суду. Нехай ПФУ доводить, чому не перераховуються пенсії, а не Міністерство оборони.

Аналогічне звернення пропонується направити в усі ОВК від громадських організацій, направляти заяви від пенсіонерів на видачу довідок. Приклад заяви додається. ЗАПИТ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Полтава

CемеричШановні ветерани !

 Від усього серця вітаю Вас з 75-ю річницею Великої Перемоги.

Багато років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу.

У цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки.

Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство.

Вітаючи в першу чергу всіх тих, хто пройшов крізь вогонь страшної війни, а також всіх ветеранів та їх рідних та близьких із Днем Перемоги, бажаю міцного здоров’я, родинного благополуччя, довгих літ щасливого та мирного життя.

CемеричШановні ветерани!

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який назавжди змінив тисячі людських життів та викрив чергові злочини імперії брехні – Радянського Союзу.

Чорнобильська катастрофа показала людству, що буває, якщо ігнорувати правду, і нагадала, що жертвами злочинної бездіяльності можемо стати не лише ми самі, а й наші діти, наступні покоління.

І досі Чорнобиль для України – це біль та постійне випробування. Дотепер ми боремося з його наслідками – екологічними, медичними, соціально-економічними.

Сьогодні ми не тільки вшановуємо пам’ять загиблих у тій страшній трагедії, а й вклоняємося людям, які ціною свого життя та здоров’я захистили Україну і світ від ядерної катастрофи.

Усім, кого нема з нами – вічна пам’ять. Усім, хто поряд – доброго здоров’я, миру і благополуччя.

img_0509  21.02.2020 року вібулося засідання Президії Ради громадської організації “ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ВЕТЕРАНІВ ВІЙСЬК ЗВ’ЯЗКУ”

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Стан справ, який склався у ветеранському русі в Україні. Завдання, які стоять перед Об’єднанням.

2. Ефективність роботи Президії Ради та керівництва відокремлених підрозділів (секторів) щодо збільшення чисельності членів громадської організації “ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ВЕТЕРАНІВ ВІЙСЬК ЗВ’ЯЗКУ”.

  3. Ухвалення змісту звернень  громадськіх об’єднань до Президента України, Премьер-Міністра України, Голови Верховної Ради України та народних депутатів.

На сторінках засобів масової інформації, в телепередачах, в інтернеті все більше і більше розповсюджується інформація про те, що в негараздах Пенсійного фонду України винні пенсіонери силових структур. Це ж прозвучало і на засіданні КМУ (як що не помиляюся)29.11.2019р.Різні експерти вносять свої версії, іноді такі, що неозброєним оком видно відсутність розуміння цими експертами принципів функціонування ПФУ і його роль у забезпеченні виплати пенсій пенсіонерам силових структур. З якою метою це робиться? Чи не є це підготовкою громадської думки до зміни в пенсійному забезпеченні військових пенсіонерів? Така спотворена інформація доводиться і до керівників держави. Адже у своїх  виступах експерти називають «дірою у ПФУ» і кошти які поступають з Державного бюджету для виплати військовим пенсіонерам через Пенсійний фонд України, завуальовуючи збитки самого ПФУ у загальній цифрі. Немає чіткої визначеності і у розподілі пенсійних коштів між різними категоріями військових пенсіонерів. Чи не можна на фоні цих виступів порушити питання повернення пенсійного забезпечення до відповідних Міністерств і відомств, що б унеможливити спекуляцію з «дірою у ПФУ»за рахунок пенсіонерів силових відомств? Можливо назріла необхідність дати кваліфіковану відповідь всім цим експертам з боку професійних військових фінансистів і розповсюдити цю інформацію керівникам держави, між Громадськими організаціями, у засобах масової інформації. При КРВГОУ є експертна група до складу якої входять і фінансисти. Чи можливо їх запросити до участі  і підготовки кваліфікованого висновку з цих питань?Як приклад надаю копії статей опублікованих на сайті «Сегодня» 06.02.2020р. Читать далее »