Процес відновлення справедливості у пенсійному забезпеченні військових пенсіонерів розпочався. Питання лише у тому – коли саме законопроєкт №2141 буде прийнятий в цілому та з якої дати передбачені ним норми наберуть чинності?

Від внесення законопроєкту до його розгляду на сесії Верховної Ради – майже 15 місяців

3-го грудня у сесійній залі парламенту нарешті розглянули та прийняли за основу довгоочікуваний військовими пенсіонерами проєкт Закону №2141 «Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону». Законопроєктом пропонується повернути попередні редакції (станом до 13.11.2016 року) частини другої статті 13 та частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які були змінені зокрема 27.03.2014 р. Крім того, пропонується доповнити Закон новими статтями 63-1 та 63-2 щодо порядку перерахунку пенсій військовим пенсіонерам та видів грошового забезпечення, яке має враховуватися при здійсненні цього перерахунку.

         Варто зауважити, що законопроєкт №2141 був внесений до Верховної Ради ще 13 вересня 2019 року, тобто майже 15 місяців тому, і одразу направлений на розгляд парламентських комітетів. Комітет з питань соціальної політики та захисту ветеранів рекомендував прийняти законопроєкт за основу, а комітет з питань бюджету зауважив на тому, що його прийняття значно збільшить витрати Пенсійного фонду. Одностайності не було й в уряді. Якщо Міністерство оборони підтримало законопроєкт без зауважень, то Кабмін був проти, посилаючись на своє право визначати порядок і розміри соціальних виплат, відповідно до наявних фінансових ресурсів. Адже за розрахунками авторів законопроєкту додаткові видатки держбюджету на його реалізацію становитимуть близько 14,8 млрд грн на рік. Не підтримали законопроєкт Мінфін та Пенсійний фонд України – за їх розрахунками додаткові витрати на його реалізацію становитимуть до 2 млрд грн на місяць.

        Показовою виявилася позиція парламентському комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який визначений головним у розгляді законопроєкту №2141, і який розглянув його лише 8 жовтня поточного року, тобто через рік після надходження документу. Комітет рекомендував Верховній Раді «за результатами розгляду законопроєкту у першому читанні повернути його суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання». І така спроба за його рекомендацією була зроблена 3-го грудня – рішення щодо повернення законопроєкту №2141 на доопрацювання було поставлене на голосування, але не набрало необхідної кількості голосів.

Трохи про авторів законопроєкту №2141. Його розробили 8 народних депутатів із фракцій «Слуга народу» та «Батьківщина» спільно з керівником Всеукраїнського Конгресу Профспілок та головою громадської організації «Спілка офіцерів України». Пізніше до них приєдналися ще три народні депутати.

Певну надію на те, що зазначений законопроєкт не буде розглядатися роками та може бути затверджений в цілому вже найближчим часом дає прийняте Верховною Радою рішення щодо його розгляду за скороченою процедурою.

Максимальний розмір військових пенсій планують

збільшити до 90%

         Серед найбільш очікуваних змін, які принесе прийняття та набрання чинності законопроєктом №2141 є повернення максимального розміру пенсії за вислугу років до 90% від відповідних сум грошового забезпечення, замість 70%, встановлених на даний час. Це обмеження найбільше обурювало військових пенсіонерів і не стимулювало діючих військовослужбовців продовжувати військову службу. Адже максимальний розмір пенсії (70%) досягається при наявності 27 років вислуги у пільговому розрахунку. А це може бути значно менше у календарних роках для тих, хто проходив службу у районах проведення АТО/ООС, де вислуга обраховується як день за три. Тобто, деякі військовослужбовці вже у віці 45 років (а то й молодше) досягали межі, за якою подальша вислуга років втрачає сенс у плані досягнення більшого розміру пенсії. А траплялись і більш цікаві ситуації.

         «Я звільнився з військової служби на пенсію, маючи 28 років загальної вислуги, і згідно з законом отримував пенсію у розмірі 74% від грошового забезпечення. У лютому 2015 року добровільно повернувся до війська, прослужив 15 місяців половину з яких – у зоні АТО. До військової служби додалося ще 2 роки пільгової вислуги. Після демобілізації пенсію мені перерахували за новим законодавством, де максимальний розмір – 70% від грошового забезпечення, тобто знизили на 4%! Виходить, що мене наказали за участь в АТО? Пішов на військову службу втретє, відслужив ще майже три роки, а пенсія так і залишилася у розмірі 70%», – розповів військовий пенсіонер з Кременчука Віктор К. та додав, що запропоновані зміни до законодавства збільшать розмір його пенсії майже на чверть – до 89% від грошового забезпечення.

Про перерахунок військових пенсій

         Другою новацією законопроєкту №2141 є те, що усі раніше призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або у зв’язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Запропонована редакція частини четвертої статті 63 закону не містить норми про те, що перерахунок здійснюється «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України», яка є у чинній редакції цієї статті. Саме це і викликає неприйняття законопроекту  Кабміном.

         А на доповнення до цього передбачається, що  перерахунок пенсій провадиться у порядку, встановленому у статтях 63-1 і 63-2, яких немає у чинній редакції закону. Що це за нові статті, якими пропонується його доповнити?

         У першій йдеться про те, що перерахунок військових пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабміном про зміну розміру грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, або у зв’язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій. На підставі такого рішення Кабміну Міноборони, МВС, СБУ та інші силові відомства у п’ятиденний строк зобов’язані повідомити Пенсійний фонд про підстави перерахунку пенсій військовим пенсіонерам, а Пенсійний фонд протягом наступних 5 днів – повідомити свої головні управління у регіонах про підстави для проведення перерахунку пенсій. Вони ж протягом 10 днів готують та подають списки пенсіонерів у відповідні органи (для військових пенсіонерів це обласні військкомати), які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Протягом місяця такі довідки мають бути виготовлені і передані до управлінь Пенсійного фонду для здійснення перерахунку.

         А у другій статті конкретизується, що саме входить до грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Це посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, щомісячні надбавки, доплати, підвищення та премії – у розмірах на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням. Відповідною вважається посада, яка за кваліфікаційними характеристиками прирівнюється до посади, з якої пенсіонер був звільнений.

Наслідки внесення змін до пенсійного законодавства

          У прикінцевих положеннях законопроєкту йдеться про те, що закон набирає чинності з 1 січня 2020 року. Ця дата обумовлена тим, що він готувався 1,5 року тому і зрозуміло, що дату змінять. А от на який рік залежить від того, як швидко законопроєкт буде проголосований в цілому у сесійній залі Верховної Ради.

          Як зазначається у Пояснювальній записці до законопроєкту №2141, він «усуває існуючі дискримінаційні положення в пенсійному законодавстві, якими викликана існуюча диспропорція у пенсійному  забезпеченні осіб, звільнених з військової служби у різний період часу, а також усуває підґрунтя для виникнення соціальної напруги у ветеранському середовищі». А на меті ставиться завдання – «зняти соціальну напругу, мінімізувати соціальні протести і, тим самим, підвищити авторитет державної влади у суспільстві».

          Чи вдасться народним депутатам це зробити, і чи не завадить їм при голосуванні за цей законопроєкт політичне протистояння у Верховній Раді, покажуть найближчі місяці, а може й тижні. Важливо, щоб громадські об’єднання ветеранів частіше нагадували депутатам та парламентським політичним партіям про їхні обіцянки та зобов’язання щодо відновлення соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні військовослужбовців та інших осіб, прирівняних до них.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий